Перший будівничий Миколаївського комерційного порту – Дмитро Дмитрович Гнусін

Миколаївський комерційний порт (МКП) був заснований у 1862 р. Керівником комісії по технічним і економічним дослідженням побудування МКП та прориття Очаківського каналу з 1879 р. був призначений талановитий інженер з С.‑Петербургу Дмитро Дмитрович Гнусін.

З біографії: Дмитро Дмитрович Гнусін (25.11.1850 – 31.08.1906)

Походження – купецьке. Народився в Москві, в родині знаменитого винахідника та пічних справ майстра Гнусіна Дмитра Ємельяновича (1826–1886).

Освіта: фізико-математичний факультет Імператорського Московського Університету (1873), С.‑Петербурзький Інститут Інженерів Шляхів Сполучення (1876).

На службі з 28.06.1876, з 18.04.1899 – дійсний статський радник (д. с. р.). Нагороджений орденами: Св. Станіслава 2‑го ст. (1887), Св. Анни 2‑го ст. (1890), Св. Володимира 4‑го ст. (1904).

Дружина – Марія Вікентівна Гнусіна.Мав чотирьох синів: Сергія, Володимира, Дмитра, ?.

Помер Д.Д. Гнусін 31.08.1906, похований на Мітрофановському цвинтарі у Санкт‑Петербурзі.

Тільки у 1885 р. Державна Дума прийняла рішення і виділила кошти для будування Миколаївського порту в районі Попової балки, де він зараз і знаходиться. Д.Д.Гнусін був призначений першим начальником рабіт по устройству Миколаївського порту и суднового шляху в Дніпро-Бузькому лимані.

Наступними роками під керівництвом Д.Д. Гнусіним були спроектовані та побудовані перші споруди порту: кам’яна набережна для зовнішньої торгівлі (1891 р.), ковш для каботажних суден (1893 р.) та стаціонарний зерновий елеватор (1893 р.).

 Д.Д. Гнусін за результатами своєї діяльності перший написав і надрукував дві работи у С.-Петербурзькому виданні «Материалы для описания русских портов и истории их сооружений»: у випуску №1 – «Очаковский канал» (1886 р.), у випуску №9 – «Николаевский порт» (1889 р.).

З 1893 по 1906 рр. Д.Д. Гнусін розбудовував Лібавський порт на Балтійському морі.

Відомо, що на початку ХХ ст. в Управлінні робіт Одеського торгового порту була землечерпалка «Д. Гнусин». Таким чином Міністерство шляхів сполучення Російської Імперії увічнювало пам’ять про заслужених інженерів – будівельників портів.